Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак закликає до жорсткої відповіді світу на ядерний шантаж Росії, інакше далі будуть ядерні війни з мільйонними жертвами. Про це йдеться в його колонці, опублікованій в американському журналі The Atlantic.
Як інформує пресслужба Офісу президента, Єрмак пише про те, що напередодні Кремль провів на окупованих територіях України фейкові референдуми і визнав їхні результати. Крім того, вказується у дописі, програючи на полі бою в Україні, РФ почала погрожувати ядерними ударами, щоб змусити українську державу відмовитися від боротьби за своїх людей і свою землю.
«Відповідь на ядерний шантаж Росії має бути жорсткою та однозначною, такою, що відкидає саму ідею поступок ядерному агресору. Інакше кожен амбітний диктатор намагатиметься отримати ядерну зброю, а кожна країна, яка її не має, прагнутиме придбати її для самозахисту. Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї виявляться марними. Далі будуть ядерні війни з мільйонними жертвами», – наголосив Єрмак.
Тож, на його переконання, сьогодні цивілізований світ має продемонструвати рішучість і чітко дати зрозуміти РФ, що їй не зійде з рук ані спроба анексії, ані ядерний шантаж. Одним із таких рішучих кроків може стати укладання «Київського безпекового договору», рекомендації до якого нещодавно були презентовані.
Єрмак зауважив, що цього місяця разом з колишнім генсекретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном вони підготували набір рекомендацій на основі консультацій з міжнародною групою експертів.
«Ми закликали до розробки «Київського безпекового договору» – документа про стратегічне партнерство, яке об’єднує Україну та низку держав-гарантів», – зазначив він.
За словами Єрмака, принцип дії цієї угоди простий: безпека України залежить насамперед від здатності захищатися. Щоб робити це ефективно, Україні потрібна довгострокова підтримка союзників. Він наголосив, що цей договір спрямований на надання практичної допомоги у зміцненні обороноздатності України.
«Основна група союзників України, яка має значний військовий потенціал, могла б взяти низку зобов’язань, які є політично та юридично обов’язковими. На додачу до цих зобов’язань ширша група міжнародних партнерів запропонувала б набір невійськових гарантій на основі санкцій», – зазначив Єрмак.
Керівник Офісу президента України додав, що ці рекомендації не замінюють прагнення України здобути членство в НАТО. Гарантії безпеки захищатимуть Україну, доки вона не приєднається до альянсу, пояснив Єрмак.
«Київський безпековий договір» дасть Росії зрозуміти, що ціна її агресії зростатиме, доки не стане надто високою для неї. Допомога Україні для захисту себе, виживання та зрештою для перемоги – це найкраща інвестиція, яку можуть зробити наші союзники, щоб подбати про безпечніше майбутнє для всього світу», – підсумував Єрмак.
30 вересня президент Росії Володимир Путін 30 вересня підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ. Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.
Читайте також: Ядерні погрози Путіна Україні. Що може стати спусковим гачком Кремля?
Крім того, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, коментуючи спроби РФ анексувати українські території, 30 вересня заявив, що президент Росії Володимир Путін «бере участь у безвідповідальному брязканні ядерною зброєю».
Путін, а також інші представники російської влади від початку повномасштабного вторгнення неодноразово натякали на ядерний арсенал Росії та відплату, попереджаючи НАТО не втручатися у війну в Україні.
Раніше президент США Джо Байден попередив Путіна про серйозні наслідки в разі застосування Росією ядерної чи хімічної зброї.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
